Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мушкевич М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Пилип’юк Т. О. Гендерна диференціація особистісних особливостей осіб з різним ставленням до репродуктивного здоров'я [Електронний ресурс] / Т. О. Пилип’юк, М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2015. - Вип. 4. - С. 201-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2015_4_55
| 2. |
Стаднік І. В. Психологічні особливості переживання посттравматичного стресового розладу (ПТСР) учасниками зони антитерористичної операції (АТО) [Електронний ресурс] / І. В. Стаднік, М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2015. - Вип. 4. - С. 244-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2015_4_66
| 3. |
Мушкевич М. І. Психологічний супровід сім’ї з проблемними дітьми [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2013. - Вип. 1. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2013_1_35
| 4. |
Мушкевич М. І. Практична психологія в роботі із учасниками АТО [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2016. - Вип. 6. - С. 136-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2016_6_27
| 5. |
Мушкевич М. І. Наукові підходи до сім’ї, яка має проблемну дитину [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2013. - Вип. 21. - С. 164-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2013_21_18
| 6. |
Мушкевич М. І. Принципи психологічного супроводу сім’ї, яка має проблемну дитину [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2014. - Вип. 23. - С. 227-237. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2014_23_22
| 7. |
Бульчик Т. І. Психологічні особливості особистісного та сімейного функціонування учасників АТО [Електронний ресурс] / Т. І. Бульчик, М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2017. - Вип. 8. - С. 31-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2017_8_9
| 8. |
Мушкевич М. І. Моделі організації психологічного супроводу сімей, які мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологія: реальність і перспективи. - 2017. - Вип. 8. - С. 188-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prp_2017_8_44
| 9. |
Мушкевич М. І. Психологічні особливості міжособистісної взаємодії в сім’ї з проблемною дитиною [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2016. - Вип. 28. - С. 198-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2016_28_20 Охарактеризовано основні підходи до особливостей міжособистісної взаємодії в сім'ї, яка має проблемну дитину. Виявлено особливості шлюбних стосунків, батьківського ставлення, взаємодію сиблінгів у таких сім'ях. Досліджено, що в більшості сімей спостерігається низка особливостей міжособистісної взаємодії, а саме: потреба об'єднати сім'ю, труднощі в контактах із сім'єю, тривога, незахищеність, холодність взаємин, тривожність, невпевненість, негативний емоційний зв'язок у сім'ї, роз'єднаність, поверхневі емоційні контакти членів сім'ї із зовнішнім світом, неспокій щодо сімейної ситуації, інтровертованість, психологічна слабкість членів сім'ї. У процесі батьківсько-дитячих взаємин переважають негармонійні типи міжособистісної взаємодії, які розділилися на три групи: батьки поводять себе занадто авторитарно щодо дитини, вимагаючи від неї безумовної слухняності, установлюючи їй суворі дисциплінарні рамки, нав'язують дитині свою волю, не враховують її власних поглядів, пред'являють до дитини надмірні вимоги, які вона, унаслідок своїх індивідуальних особливостей, не спроможна виконати; батьки характеризуються надмірною увагою до дитини, абсолютним потуранням усім потребам та бажанням, ніби зливаються з дитиною в єдине ціле, вона для них стає центром, до дитини застосовується мінімум вимог, обов'язків і заборон та максимум прав; для батьків характерне певне неприйняття дитини, відстороненість та холодність у відносинах, дистанція з дитиною, надмірні вимоги до дитини виконувати обов'язки. Аналізуючи міжособистісну взаємодію на рівні сиблінгів, видно, що для більшості сімей характерна конкуренція сиблінгів, це проявляється в егоїстичному суперництві братів та сестер, конфліктності їх відносин, ревнощах, прихованій чи навіть відкритій ворожості по відношенню один до одного в боротьбі за увагу та любов батьків.
| 10. |
Мушкевич М. І. Гендерна диференціація психологічних характеристик батьків, які мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2018. - Вип. 32. - С. 205-216. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2018_32_20 Описано важливість дослідження особливостей особистісного та сімейного функціонування батьків, котрі мають проблемну дитину. Указано, що до категорії "проблемні діти" входять ті, які створюють незручності для функціонування дорослих (батьків, прабатьків, вихователів, учителів й ін.), оскільки характеризуються сором'язливістю, надмірною активністю, агресивністю, неуважністю, неслухняністю, плаксивістю, збудливістю, імпульсивністю, зам- кнутістю, безвідповідальністю тощо (віком 5 - 9 років). Вихідним емпіричним фактажем для аналізу стали психологічні характеристики досліджуваних, визначені за допомогою комплексу психодіагностичних засобів: проективний тест "Автопортрет" (О. Кандауров), проективний тест "Неіснуюча тварина" (М. З. Друкаревич), проективний тест "Малюнок сім'ї" (Р. Бернс, С. Кауфман), проективні методики "Людина під дощем" (О. Романова, Т. Ситько), "Дім. Дерево. Людина" (Дж. Бук). Зазначено, що задля з'ясування достовірних відмінностей за частотою вираженості (наявності-відсутності) характеристик особистісно-сімейного функціонування в батьків проблемних дітей використано біноміальний критерій (Binomial Test). Передбачено, що отримані результати будуть покладені в основу оптимальної моделі психологічного супроводу як батьків, так і всієї сімейної системи, яка включає дитину з проблемами в розвитку. Досліджено, що для жіночої частини батьків, котрі мають проблемних дітей, достовірно властивими виявилися такі характеристики особистісно-сімейного функціонування, як "відчуття нестабільності", "підозрілість, недовіра", "труднощі в спілкуванні та у взаємодії з іншими", "тривога, страх", "імпульсивність", "пасивність", "емоційна й інтелектуальна незрілість", "сексуальні проблеми", "холодність взаємин", "ригідність", "напруження", "схильність до уникання проблем", "конкуренція між батьками або сиблінгами", "невпевненість, зневіра в собі". Чоловіча частина батьків, котрі мають проблемних дітей, мала такі особливості особистісно-сімейного функціонування: "відчуття нестабільності", "підозрілість, недовіра", "труднощі в спілкуванні та у взаємодії з іншими", "тривога, страх", "задоволеність собою", "імпульсивність", "пасивність", "емоційна й інтелектуальна незрілість", "готовність до роботи над проблемами", "позитивне налаштування на дослідження, сім'ю", "холодність взаємин", "ригідність", "напруження", "порушення в соціально-психологічній адаптації", "схильність до уникання проблем".
| 11. |
Мушкевич М. І. Казкотерапія як метод психологічного супроводу сімей із проблемною дитиною [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2019. - Вип. 33. - С. 205-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2019_33_18 Увагу акцентовано на системі психологічної допомоги сім'ї з проблемною дитиною. У плані представленого дослідження важливим є аналіз використання казкотерапії як складової частини психологічного супроводу сімей, які мають проблемних дітей дошкільного та раннього шкільного віку. Указано, що така форма роботи, як написання казки із сім'єю, має діагностичне й психотерапевтичне значення. Зазначено, що казка допомагає виоремити особливості та стереотипи взаємодії й поведінки; сімейні правила та сімейний сценарій; сімейні міфи; життєвий сценарій; сімейні й індивідуальні межі; сімейну та життєву історію. Доведено, що спостерігаємо виражену позитивну динаміку за всіма емпіричними показниками, що змістовно визначають структуру психотипічного профілю батьків проблемних дітей після проведення казкотерапії. Виявлено, що програма супроводу з використанням казки стала важливим фактором якісної трансформації змістовно-структурних виховних елементів. Відбулася конструктивна трансформація стратегії потуральної протекції у сфері виховання дитини, ефективній корекції їхньої неконструктивної особистісної позиції. Констатовано, що, порівняно з традиційною програмою психологічної допомоги, упровадження казкотерапії до програми психологічного супроводу забезпечило більш ефективну корекцію неконструктивних особистісних настанов батьків проблемних дітей, а також достовірно вищий ступінь розвитку тих властивостей їх особистісної структури, які покладено в основу конструктивних патернів особистісного функціонування. Узагальнено дані порівняльного аналізу результативності формувальних заходів стосовно випробуваних експериментальної та контрольної груп за критерієм "рівень розвитку показників сімейного функціонування", які дають змогу констатувати, що зіставлення з традиційною технологією психологічної допомоги упровадження казкотерапії в програму психологічного супроводу забезпечило батьків проблемних дітей більш високим ступенем розвитку ефективних механізмів особистісно-сімейного функціонування, а також більш стійким рівнем сформованості особистісної настанови на конструктивне розв'язання актуальних проблем.
| 12. |
Мушкевич М. Психологічні особливості чинників особистісного та міжособистісного функціонування членів сімей, що мають проблемних дітей, за критерієм сімейного статусу [Електронний ресурс] / М. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2019. - Вип. 34. - С. 137-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2019_34_13 Представлено емпіричне дослідження особистісних та міжособистісних чинників членів сімей, що мають проблемних дітей, за критерієм сімейного статусу - повна чи неповна сім'я. За допомогою стандартизованих методик на вивчення акцентуацій характеру особистості, особистісних особливостей, батьківського ставлення, аналізу сімейних взаємин та статистичного аналізу визначені середні значення чинників особистісного й міжособистісного функціонування членів сімей, котрі мають проблемних дітей; виділені їхні достовірні відмінності в рівнях вираження виділених чинників. Підкреслено, що представники з неповних сімей, порівняно з повними, більшою мірою сповідують потуральну стратегію виховання дитини з елементами підвищеної протекції. Визначено, що в членів неповних сімей, на відміну від повних, вищий ризик прояву іпохондричних настанов щодо дитини. Доведено, що представники неповних сімей більшою мірою від представників повних сімей характеризуються екстравертованою особистісною диспозицією й проявляють високий ступінь цілеспрямованості, незалежності, енергійності, самостійності, демонстративності, егоцентризму, відкритості до спілкування з людьми, екстравертованості. Установлено, що для членів сімей із неповних родин більшою мірою характерні завзятість, ініціативність, цілеспрямованість, кмітливість, активність, яскраво виражені організаторські здібності. Зазначено, що вони більшою мірою, ніж члени повних сімей, характеризуються поверховістю, нездатністю довго зосереджуватися на конкретній справі чи думці, постійною метушнею, перестрибуванням з однієї справи на іншу, неорганізованістю, легковажністю, готовністю до безоглядного ризику, цілковитою непостійністю проявів, залежністю від інших і відсутністю вольового контролю в регуляції власної поведінки.
| 13. |
Мушкевич М. І. Психотерапевтична техніка "cімейна скриня" в психологічному супроводі сімей, що мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2020. - Вип. 35. - С. 119-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2020_35_11
| 14. |
Мушкевич М. І. Психодіагностика особливостей сімейного виховання проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Вісник Одеського національного університету. Серія : Психологія. - 2012. - Т. 17, Вип. 8. - С. 133-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_psi_2012_17_8_17 Зазначено, що останніми роками виникла необхідність психодіагностики особливостей сімейного виховання проблемних дітей, яка забезпечує батькам і дітям, починаючи з раннього дитинства, великий спектр різної за формою та спрямованістю психологічної допомоги, надає розуміння причин поведінкових та особистісних розладів, надає можливість підібрати оптимальні та ефективні шляхи та способи виховання проблемної дитини.
| 15. |
Мушкевич М. І. Результативність психологічного супроводу для розвитку показників особистісного функціонування членів сімей, що мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2021. - Вип. 38. - С. 198-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2021_38_17 Процес психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей, спрямований на вивчення особливостей особистісного функціонування дорослих членів сімейної системи, їхнього психологічного стану, кола проблем, завдань для їх розв'язання, зануренням у реальне життя сім'ї. Методи. Етапність психологічного супроводу передбачає первинну діагностику та обговорення результатів стандартизованих і проєктивних методик; вивчення прогалин у знаннях членів сім'ї щодо особливостей особистісного функціонування на рівні шлюбної та батьківської підсистем і надання конкретно-необхідної інформації розвитку психологічної культури; консультування щодо покращення особистісної та міжособистісної взаємодії; опрацювання індивідуальних та сімейних дисфункцій психотерапевтичними методами за допомогою складання діаграми, написання казки, опису метафоричної сімейної скрині. Результати. Змістовні ресурси психологічного супроводу орієнтовані на прогностичні та значущі особистісні предиктори розвитку особистісного функціонування дорослих членів сімейної системи: низький рівень вираження "гіпопротекції"; позитивне ставлення до дитини; низький рівень розширення сфери батьківських почуттів; кооперація з дитиною; обернено пропорційний шизоїдний тип акцентуації; низький рівень симбіозу з дитиною; низький рівень вираження "потурання"; обернено пропорційний рівень мінімальності санкцій; обернено пропорційний епілептоїдний тип. Висновки: запропоновані складові елементи психологічного супроводу сприяють подоланню негативної психологічної симптоматики та підвищенню функціональності сімейної системи. Виокремлено на психодіагностичному етапі симптоми й проблеми та розглянуто як результат неоптимальних, дисфункційних взаємодій членів сім'ї, а не як атрибут того чи іншого її члена. Фокусами психоедукаційного, психоконсультативного та психотерапевтичного впливу стали виділені чотири неконструктивні особистісні та міжособистісні чинники, як-от "інтровертовано-педантична особистісна диспозиція", "домінантно-агресивна особистісна диспозиції", "психастенічна особистісна диспозиція", "потуральної виховної диспозиції".
| 16. |
Мушкевич М. І. Діагностичний комплекс психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічне консультування і психотерапія. - 2021. - Вип. 15. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pscp_2021_15_4
| 17. |
Мушкевич М. І. Змістовні ресурси психологічного супроводу сімей, що мають проблемних дітей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічне консультування і психотерапія. - 2021. - Вип. 15. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pscp_2021_15_5
| 18. |
Мушкевич М. І. Теорія і практика психологічного консультування сімей [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2022. - Вип. 39. - С. 291-305. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2022_39_23 Обгрунтовано визначення сутності психологічного консультування сімей, яке трактується як система професійної діяльності психолога, як цілеспрямований процес, представлений використанням прийомів та методів, спрямованих на дослідження й інтерпретацію індивідуальних та міжособистісних особливостей членів сімей для створення оптимальних умов розвитку, адаптації та самореалізації кожної окремої особистості та сім'ї в цілому. Методи. Розроблено процедуру психологічного консультування сімей, загальна методологія якого грунтується на провідних ідеях системного підходу, в якому особливі акценти зосереджені на цілісності системи, у якій будь-які зміни, що відбуваються в одній із підсистем, обов'язково впливають на всі інші підсистеми та на систему загалом. Представлений алгоритм психоконсультативної процедури складається з двох етапів і процес розпочинається із психодіагностичного етапу - реалізується застосування проективної методики "Малюнок сім'ї". Другий етап - психоконсультативний - аналіз результатів та виділення і реалізація шляхів позитивних змін міжособистісних стосунків сімей. Представлено класифікацію гендерної диференціації вираження особистісних чинників членів сімей, доведено різницю особистісного та сімейного функціонування в представників із різним сімейним статусом, рівнем функціонування. Виявлено, що в результаті психоконсультативного впливу кількість членів сімей зі сформованою настановою на позитивне сприйняття та прийняття партнера або інших членів ядерної сім'ї, від рефлексованою позицією й готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, до культивування "здорових" сімейних цінностей і настанов, реалізації конструктивних рольових патернів сімейного функціонування збільшилася. Висновки: виділено психологічне консультування як важливий компонент психологічної допомоги сім'ям із використанням системного підходу до сім'ї, спрямованого на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, установок, особливостей подружніх і міжособистісних стосунків і ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім'ї.
| 19. |
Мушкевич М. І. Моделі психологічного консультування та психотерапії сім’ї [Електронний ресурс] / М. І. Мушкевич // Психологічні перспективи. - 2022. - Вип. 40. - С. 121-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ppst_2022_40_12
|
|
|